Постанова ВАСУ від 12.06.2014 року

Друк

Пошук

269

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/9991/57719/12

К/9991/55341/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 821,46 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 09 червня 2008 року зареєстрований виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

06 травня 2011 року Управлянням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області було винесено вимогу про сплату боргу №Ф-631 відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника, в розмірі 1702,80грн.

Також судами встановлено, що відповідачу відповідно до пп.4 п.XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідно було в термін до 20 жовтня 2010 року здійснити доплату страхового внеску за ІІІ квартал 2010 року, а в термін до 20 січня 2011 року - доплату за ІV квартал 2010 року.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень абзацу 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною другою статті 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною шостою статті 20 даного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування( фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей вказаних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, встановлено квартал.

Таким чином, ОСОБА_3 повинен був сплатити страхові внески протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень - вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною другою статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень частини третьої статті 106 було встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивач правомірно виставив вимогу про сплату боргу зі сплати страхових внесків за 3-й та 4-й квартали 2010 року №Ф-631 від 06 травня 2011 року на підставі статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити.

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 1702,80 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді:

Історія справи

Юридические оговорки

О проекте

Партнёры